Кондиломи та папіломи вульви: що потрібно знати кожній жінці

Кондиломи та папіломи вульви — це делікатна, але серйозна проблема жіночого здоров’я, про яку варто знати кожній жінці. Ці утворення на зовнішніх статевих органах зазвичай є проявом вірусу папіломи людини (ВПЛ) – одного з найпоширеніших збудників, що передаються статевим шляхом. У більшості випадків інфекція ВПЛ протікає безсимптомно, проте деякі штами можуть спричиняти появу неприємних, а іноді й небезпечних змін шкіри та слизових.

Що таке папіломи та кондиломи вульви?

Папіломи та кондиломи вульви — це доброякісні новоутворення шкіри та слизової оболонки зовнішніх жіночих статевих органів, які найчастіше спричиняє вірус папіломи людини (ВПЛ). Розглянемо особливості цих доброякісних новоутворень:

1. Папіломи — це м’які вузлики або вирости тілесного чи рожевого кольору, які зазвичай мають гладку або злегка горбисту поверхню. Вони можуть з’являтися поодиноко або групами.
2. Кондиломи (зокрема, гострокінцеві) — це розростання шкіри, що нагадують півнячий гребінь або цвітну капусту. Найчастіше вони локалізуються навколо входу в піхву, на статевих губах, у ділянці ануса.

Ці утворення можуть викликати свербіж, дискомфорт, подразнення, а в окремих випадках — кровоточивість. Хоч вони й не завжди становлять серйозну загрозу, деякі типи ВПЛ пов’язані з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань (наприклад, раку шийки матки або вульви), тому потребують уваги з боку гінеколога.

Пройти діагностику кондилом та папілом вульви з використанням сучасного обладнання у досвідченого лікаря-гінеколога можна в Центрі кольпоскопії Lyna https://lyna.com.ua/diagnostyka-kondylom-ta-papilom-vulvy/. При необхідності фахівець надасть рекомендації та призначить лікування.

Шляхи зараження вірусом папіломи людини

Вірус папіломи людини — надзвичайно поширений інфекційний агент, що передається здебільшого статевим шляхом. Зараження можливе навіть при відсутності явних симптомів у партнера.

Основні шляхи інфікування:

1. Статевий. Найпоширеніший спосіб передачі через вагінальні, анальні або оральні контакти. Навіть при використанні презервативу повний захист не гарантується, оскільки вірус може передаватися через контакт зі шкірою в зоні, не захищеній бар’єрною контрацепцією.
2. Контактно-побутовий. Через предмети особистої гігієни (рушники, білизну, бритви), особливо при наявності мікротравм на шкірі. Менш поширений, але можливий, зокрема в умовах спільного проживання або у басейнах, саунах.
3. Вертикальна передача. Від інфікованої матері до дитини під час пологів. Може призвести до розвитку респіраторного папіломатозу у новонародженого.
4. Самозараження. Перенесення вірусу з однієї ділянки тіла на іншу через подряпини або під час гоління.

Оскільки вірус може тривалий час залишатися в організмі у «сплячому» стані, інфікована людина не завжди знає про свою хворобу, але все одно може передавати її іншим.

Хто в групі ризику розвитку кондилом і папілом вульви?

Деякі фактори значно підвищують ризик інфікування ВПЛ та розвитку його ускладнень. До групи ризику входять:

• статево активні особи, особливо ті, хто має кількох партнерів або часто їх змінює;
• ранній початок статевого життя;
• люди з ослабленим імунітетом, наприклад, після тривалої хвороби, прийому імуносупресивних препаратів, при ВІЛ-інфекції;
• жінки з порушеннями мікрофлори піхви – часті вагінози, кандидоз або інші інфекції сприяють створенню сприятливого середовища для активізації ВПЛ;
• курці – нікотин пригнічує локальний імунітет слизових оболонок, що полегшує інфікування;
• особи, які не проходять регулярні гінекологічні обстеження;
• партнери людей із підтвердженим ВПЛ.

Розуміння факторів ризику дозволяє вчасно звернутися до лікаря, здати необхідні аналізи та при потребі пройти лікування або вакцинацію.

Симптоми та ознаки новоутворень на вульві

Папіломи та кондиломи на вульві можуть мати як явні, так і малопомітні прояви. Часто вони залишаються непоміченими на початкових стадіях, але з розвитком інфекції стають більш вираженими.

Основні симптоми:

• поява дрібних наростів на шкірі чи слизовій вульви;
• утворення, що нагадують «цвітну капусту» (для гострих кондилом);
• свербіж або дискомфорт у зоні статевих органів;
• підвищена вологість або виділення без запаху;
• незначна кровоточивість при дотику або статевому контакті;
• поява тріщин або подразнень шкіри навколо новоутворень.

При появі подібних ознак варто звернутися до гінеколога для уточнення діагнозу та виключення інших патологій.

Діагностика папілом і кондилом зовнішніх статевих органів

Для підтвердження наявності ВПЛ-інфекції та визначення характеру утворень лікар може використовувати такі методи діагностики:

• огляд – візуальне обстеження вульви, піхви, шийки матки;
• кольпоскопія – детальний огляд слизової під збільшенням для виявлення прихованих уражень;
• ПАП-тест (цитологія) – оцінка клітин шийки матки на наявність атипових змін;
• тест на ВПЛ – молекулярно-генетичне дослідження (ПЛР) для виявлення типу вірусу, зокрема онкогенних штамів;
• біопсія – при необхідності проводиться забір тканин для гістологічного аналізу, щоб виключити онкологію.

Комплексна діагностика дозволяє точно встановити наявність і штам ВПЛ, оцінити ступінь ураження та підібрати оптимальну тактику лікування.

Лікування кондилом і папілом вульви

Лікування утворень, спричинених ВПЛ, залежить від розміру, локалізації, штаму вірусу та імунного статусу пацієнтки. Основна мета — усунення видимих утворень та зниження ризику рецидиву.

Основні методи лікування кондилом і папілом вульви:

1. Медикаментозне лікування. Застосування місцевих засобів (кремів, розчинів), які містять імуностимулятори або речовини, що спричиняють некроз уражених клітин (наприклад, подофілотоксин, іміквімод). Системна імунотерапія може призначатись для підвищення загального захисту організму від ВПЛ.
2. Фізичні методи видалення:

• кріодеструкція – заморожування рідким азотом;
• лазерна терапія – точкове випаровування ураженої тканини лазером;
• радіохвильове видалення – малотравматичний і точний метод;
• хірургічне висічення – проводиться при великих, глибоких або підозрілих на дисплазію утвореннях.

У більшості випадків призначають поєднання фізичних методів із імунотерапією, щоб зменшити ризик повторної появи новоутворень.

Важливо: лікування не нейтралізує безпосередньо вірус, а лише усуває його зовнішні прояви. Тому підтримка імунної системи та регулярний контроль у гінеколога є важливою частиною тривалої стратегії.

Кондиломи та папіломи вульви — це поширені прояви ВПЛ, які потребують своєчасної діагностики та лікування. Сучасні методи дозволяють ефективно видаляти утворення, знижуючи ризик ускладнень. Регулярні огляди, підтримка імунітету та захищені статеві контакти — ключ до профілактики та контролю інфекції.